Закарпаття Друк

altalt

alt alt

   Закарпаття - це чудовий край з мальовничими ландшафтами, які приваблюють туристів не тільки з України, а й з усього світу. Це край з всесвітньо відомими мінеральними джерелами, край садівництва і виноградарства.
   Своєрідна краса природи, м'який клімат, курорти й архітектурні пам'ятники, чудесні літні і зимові маршрути, зручні шляхи сполучення - усе це зробило область краєм масового туризму.

   Закарпатська область має розвинуту промисловість, сільське і лісове господарство. Далеко за межами області відомі закарпатські вина, мінеральні води, продукція лісової ідеревообробної промисловості, художні вироби з дерева та інше.
   Закарпатська область розташована на південно-західних відрогах зелених Карпат, у границі з чотирма країнами (Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина), вона є тут воротами нашої держави. Через її територію здійснюються важливі транспортні зв'язки України з багатьма європейськими державами.
   Чотири п'ятих Закарпаття займають гори. Клімат області помірно-континентальний, пом'якшений близькістю Атлантичного океану. Майже половина Закарпаття вкрита лісами, які є багатством краю. Над поясом лісів розташовані полонини - субальпійські і альпійські луки. Багатий і різноманітний рослинний і тваринний світ області.

   Закарпатська область з її лісистими горами і швидкими ріками, з потопаючими в садах і виноградниках, обновленими містами і селами, історичними пам'ятниками, курортами і будинками відпочинку є одним із найкрасивіших куточків України.
Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для туристів у всі сезони.
Взимку Закарпаття приваблює своїми чудовими гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайно величною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.

Закарпатська  область багата на такі архітектурні пам`ятки як:

  Залишки Боржавського замку — за твердженням Аноніма до приходу угорців на місці в с.Вари стояв дерев'яний замок Боршо, в якому жили підлеглі болгарського князя Салана. У 903 р. після триденної облоги ним оволоділи угорські племена. Пізніше на місці дерев'яної фортеці була збудована кам'яна кріпость, яка знаходилась у королівській власті. Після татаро-монгольської навали на Західну Європу у 1241-1243 рр. фортеця почала занепадати. Під час турецьких нападів на Закарпаття у 1566 р. він був зруйнований.

 
Залишки Бронецького замку
— найменш відомий серед усіх замків Закарпаття. Перша згадка про кріпость стосується 1273 р., в грамоті угорського короля Ласло ІV, сказано, що замок був відібраний у ворогів його батька Іштвана V. Останні письмові відомості, які знайдені на сучасному етапі про Бронецький замок, це згадка у грамоті останього Арпадовича — угорського короля Ендре ІІІ.

 
Руїни Виноградівського замку Канків
— уже в ХІ ст. тут стояло укріплення. У 1399 р. Жігмунд І дарує фортецю барону П.Перені. На місці дерев'яного укріплення новий хазяїн зводить кам'яну кріпость. У ХVст. родина Перені передає кріпость ченцям-францисканцям, які перетворюють його в монастир. Під час релігійних воєн у 1566 році загін королівський військ Австрійської імперії, під командуванням генерала Текелеші штурмом оволодів фортецею і зруйнував її.

 
Залишки Вишківського замку
— перша згадка про фортецю відноситься до кінця ХІІІст. (1281 р.), коли брати Мік і Іштван Чепа з роду Гунт-Пазмань, на землях подарованих їм угорським королем Ласло ІV побудували на горі Вар-Гедь (висота 589 м) земляну фортецю. Вона виконувала роль охорони водного шляху по Тисі, по якому шла із солотвинських солекопалень кам'яна сіль. У 1300-1350 рр. фортеця була центром Мараморського комітату

 
Руїни Квасівського замку
— це типовий рицарський замок. Фортеця контролювала сухопутний "соляний" шлях і вихід із Боржавської долини. У ХVІст. власник замку Павло Мотузнаї неодноразово грабував місцевих селян і феодалів. У результаті цього угорський дворянський сейм у 1564 р. постановив зруйнувати замок, а майно власника конфіскувати на користь держави.

 
Руїни Королівського замку Нялаб — на місці старого слов'янського городища угорський король Іштван V наказав збудувати королівський мисливський будинок, де у другій половині ХІІІст. Бейла ІV закладує кам'яний замок для укріплення кордонів держави. У 1405 р. замок був переданий роду баронів Перені. Після антигабсбургської змови в якій приймала участь родина Перені, за наказом імператора Леопольда І замок було зруйновано.

 
Мукачівський замок — у ІХ-Хст. на Замковій горі існувало дерев'яне укріплення слов'ян. Перші відомості про кам'яний замок стосуються ХІст., коли король Угорщини Ласло І Святий дає вказівку укріпити фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів з Італії для розбудови кріпості. У 1396 р. право на володіння замком дістав родич короля Жігмунда І, князь подільський Федір Корятович. Пізніше по наказу Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони, право володіння нею діставав старший у королівському роді. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією. У 1896р. на честь тисячоліття приходу угорських племен у Середньодунайську низовину, замок був офіційно закритий.

 
Невицький замок
— вперше згадується на початку ХІVст., як опорна база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.


 Середнянський замок
— у ХІІІст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш сильного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів(храмовників). Після розпаду ордена у 1312р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711рр. замку було нанесено значного пошкодження.

 
Ужгородський замок
— найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ-ХІІст.ст. тут будується кам'яна кріпость. В 1322р. замок був переданий італійському графу Філіпу Другету. Рід Другетів володів замком із 1322-1691рр. В 1691р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його . Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. замок був взятий повстанцями. Після 1711р. замок був перетворений у церковну гімназію.

 
Руїни Хустського замку
— у 1191р. угорські королі закінчили будувати фортецю, будівництво якої йшло понад сто років. Після 1526р. замок перейшов до Трансільванського князівства. У 1709р. у замку відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників Ференца ІІ Ракоці. У 1766р. під час великої грози над Хустом блискавка влучила в порохову вежу замку і запалила її, від чого значна частина фортеці була знищена.

 
Чинадіївський замок — був збудований у ХVст. бароном Перені. Замок являвся центром Чинадіївської домінеї. У 1657р. замок був значно пошкоджений польськими військами князя Любомирського. Пізніше замок виконував функції вязниці.